ПРОЕКТ УСТАВА ГОРОДА ОДЕССЫ
На обсуждение вынесен проект Устава Одессы. Предложения и замечания принимаются в течение месяца
14
июня 2011 года в Малом зале городского совета прошла пресс-конференция,
на которой члены рабочей группы по обобщению материалов и доработке
проекта Устава территориальной громады города Одессы вынесли на
общественное и экспертное обсуждение проект Устава Одессы.
Секретарь
горсовета Олег Брындак отметил, что на протяжении последних 10 лет
трижды осуществлялись попытки разработать проект Устава города, но лишь с
приходом в Одессу новой городской администрации во главе с Алексеем
Костусевым, ситуация изменилась кардинально. Как результат выполнения
предвыборных обещаний городского головы уже сегодня готов и вынесен на
обсуждение проект Устава города. По словам Олега Брындака, Устав будет
принят уже осенью текущего года, но только после того, как будут внесены
предложения и корректировки от представителей общественности.
Как
было отмечено на пресс-конференции, целью подготовки проекта было
создание компактного и понятного документа, по которому каждый член
громады может проследить действия механизма демократии в городском
самоуправлении.
В Уставе территориальной громады города Одессы 7
разделов и 43 статьи, также включены символы и гимн города.
Торжественной песней Южной Пальмиры определено музыкальное произведение
«У Чёрного моря» (музыка М. Табачника на слова С. Кирсанова) в
исполнении легендарного Леонида Утёсова.
В течение месяца
рабочая группа будет принимать предложения и замечания к проекту Устава
Одессы. Все они будут рассмотрены при подготовке окончательного варианта
проекта Устава территориальной громады города Одессы.
---------------
ПРОЕКТ УСТАВА ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ГРОМАДЫ ГОРОДА ОДЕССЫ
Структура Статуту територіальної громади міста Одеси
Преамбула
Розділ І
Загальні положення
Стаття 1. Мета та предмет регулювання Статуту.
Стаття 2. Основні терміни.
Стаття 3. Принципи міського самоврядування.
Стаття 4. Місто Одеса та міська громада.
Стаття 5. Міська символіка.
Стаття 6. Міські святкові та пам’ятні дати.
Стаття 7. Відзнаки та нагороди міської громади.
Розділ ІІ
Адміністративно-територіальний устрій та розвиток території міста
Стаття 8. Територія та межі міста.
Стаття 9. Райони міста.
Стаття 10. Топонімічні об’єкти та найменування.
Стаття 11. Розвиток території міста.
Стаття 12. Міська агломерація.
Розділ III
Система міського самоврядування
Стаття 13. Міська громада.
Стаття 14. Міська рада.
Стаття 15. Міський голова.
Стаття 16. Виконавчий комітет міської ради.
Стаття 17. Інші виконавчі органи міської ради.
Стаття 18. Взаємодія міської ради з міським головою та виконавчими органами ради.
Стаття 19. Органи самоорганізації населення.
Стаття 20. Взаємодія міської ради та виконавчих органів ради з органами самоорганізації населення.
Розділ IV
Участь членів територіальної громади в здійсненні
міського самоврядування
Стаття 21. Вибори та референдум.
Стаття 22. Місцеві ініціативи.
Стаття 23. Організація та підготовка громадських слухань.
Стаття 24. Проведення громадських слухань.
Стаття 25. Розгляд рекомендацій громадських слухань.
Стаття 26. Організація та підготовка загальних зборів громадян за місцем проживання.
Стаття 27. Проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.
Стаття 28. Консультації з громадськістю.
Стаття 29. Звернення громадян.
Стаття 30. Звітування перед міською громадою посадових осіб та органів місцевого самоврядування.
Стаття 31. Соціальне партнерство та соціальне замовлення.
Розділ V
Культурна спадщина та сприяння соціально-культурному розвитку міста
Стаття 32. Видатні особи.
Стаття 33. Культурна спадщина міської громади.
Стаття 34. Сприяння соціально-культурному розвитку міста.
Стаття 35. Благодійництво та меценатство.
Стаття 36. Участь органів міського самоврядування у внутрішньодержавному та міжнародному співробітництві.
Розділ VI
Матеріальна та фінансова основа міського самоврядування
Стаття 37. Майно міської громади.
Стаття 38. Управління та розпорядження об’єктами комунальної власності.
Стаття 39. Комунальні підприємства, установи та організації.
Стаття 40. Міська фінансова політика.
Стаття 41. Підприємництво та інвестиційна(інноваційна) політика.
Розділ VII
Прикінцеві положення
Стаття 42. Порядок прийняття Статуту. Дія Статуту в часі та просторі.
Стаття 43. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту.
Преамбула
Одеська
міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування,
виражаючи волю і інтереси територіальної громади м. Одеси, усвідомлюючи
свою відповідальність за соціально-економічний та культурний розвиток
міста, прагнучи створення гідних умов життя в місті, дотримання прав і
свобод громадян, поваги до честі та гідності одеситів, піклуючись про
зміцнення громадянської злагоди та забезпечення соціальної стабільності у
місті, керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про
місцеве самоврядування в Україні», Загальної декларації прав людини,
Європейської Хартії про місцеве самоврядування та іншими
нормативно-правовими актами, враховуючи вікові національно-культурні та
соціально-економічні традиції місцевого самоврядування у м. Одесі,
приймає Статут територіальної громади м. Одеси.
Історичні, національно-культурні, соціально-економічні
та інші особливості міста
1.
Важливим фактором історичного розвитку є географічне положення Одеси.
Територія Північного Причорномор'я історично є транзитним коридором для
переселення племен і народів, пунктом перетину морських шляхів, які
з’єднують Північну та Центральну Європу з Близьким Східом та Азією.
2.
Територія Північного Причорномор'я була населена з глибокої давнини,
починаючи з часів пізнього палеоліту (понад 40 тис. років тому). Кілька
тисячолітню історичну спадщину міста формували неолітичні культури
(зокрема усатівська і ямна), кочівники кіммерійці (I тис. до н. е.),
скіфи (з VII по II ст. до н. е.) і сармати (з IIІ ст. до н. е.), грецька
колонізація (з VII ст. до н. е.), римське (I-III ст.), готське (III
ст.), гунське (кін. IV ст.) завоювання, колонізація слов'янськими
племенами, печенігами, половцями, монголо-татарами (сер. XIII ст.),
генуезька колонізація (з XIII ст.), литовська доба (XIV ст.), час
Кримського ханства та Турецького султанату (з XV ст.), активне освоєння
Північного Причорномор'я росіянами і українцями (з сер. XVIII ст.).
3.
Наслідком різноманітних культурних, політичних та етнічних впливів
через часті завоювання, зміну населення краю, колонізації стали
виникнення і занепад поселень і міст, що передували Одесі, зокрема
Джинестри, Ісіакова та Хаджибея (Качибея). Перша письмова згадка про
Качибей датується 1415 роком.
4. Закріплення цієї території за
Російською імперією у XVIII ст. знаменувало новий етап історії краю. У
1794 р. російська імператриця Катерина ІІ видала указ про перебудову
Хаджибею, як нового порту. 2 вересня (22 серпня за старим стилем) 1794
року відбулася закладка портових споруд. Цей день з 1849 р.
відзначається як День заснування нового міста, яке у 1795 році отримало
назву Одеса.
5. Одеса засновувалась, як один з військово-морських
форпостів Російської імперії на Чорному морі, проте швидко втратила своє
військове призначення. Розвиваючись як торговий порт, Одеса
продемонструвала бурхливе економічне і демографічне зростання і за одне
століття стала економічним, політичним і культурним центром Північного
Причорномор'я, четвертим за величиною містом Російської імперії після
Санкт-Петербурга, Москви і Варшави.
6. Особливу роль у становленні
Одеси і її стрімкому економічному розвитку відіграла зміна геополітичної
ситуації в Європі, урядова політика по залученню поселенців на нові
землі, пільги, які надавали місту російські імператори (грошові
субсидії, звільнення від податків і постою, порто-франко (1819 - 1858
рр.) і спеціалізація на хлібній торгівлі. Одеса, як місто-порт, в
середині XIX століття стала центром транзитної і посередницької торгівлі
країн Європи, Близького і Середнього Сходу, основним центром експорту
хліба. Через Одеський порт проходило 37% хлібного експорту Росії і
близько 60% - Півдня країни. Завдяки різкому зростанню вантажообігу
Одеського порту в 1903-му році Одеса стала другим портом Російської
імперії після Санкт-Петербургу. За радянських часів Одеса – основний
порт приписки Чорноморського морського пароплавства, якез 300 судами
різного класу з сумарною водотоннажністю в 5 млн. т. було найбільшим в
Європі і другим у світі.
7. У зв'язку з економічним бумом XIX ст. і
завдяки офіційній політиці царського уряду Одеса продемонструвала
стрімке зростання населення. Так, якщо за офіційними даними, в 1797 р. у
ній нараховувалося 3 тис. поселенців, то за переписом 1897 р. Одеса із
більше ніж 405 тис. мешканців – четверте місто Росії за кількістю
населення. З 1974 р. і по сьогодні Одеса є містом з мільйонним
населенням.
8. Особливістю Одеси є строкатий етнічний склад
населення. Цьому сприяло не включення Одеси в «межу осілості» і
особливий статус Одеси, який надавав пільги для іноземних купців і
поселенців, та рівні права іновірцям. Видатну роль в облаштуванні та
розвитку Одеси зіграли іноземці на державній службі – європейські
політичні і військові діячі, митці та комерсанти. У перші роки існування
третину населення міста складали іноземні купці з Греції, Туреччини та
Італії, мовою комерції та офіційного діловодства була італійська мова, а
одним з перших органів управління Одесою був Іноземний магістрат.
Надалі значний відсоток населення складали євреї – до третини городян, а
також греки, італійці, німці, французи, болгари. Одеська єврейська
община стала однією з найбільших в Європі і мала привілеї участі в
місцевому управлінні. Грецька і болгарська громади Одеси стали колисками
для національно-визвольної боротьби своїх народів. В сучасній
Одесіактивну громадську діяльність ведуть біля 30 національно –
культурних товариств та проживають представники близько 130
національностей.
9. Формування Одеси, як багатонаціонального міста,
знайшло своє відображення у плануванні міста – розбудові національних
кварталів, які розташовані навколо площ з етноконфесійними храмами. До
сьогодні збереглись назви вулиць: Болгарська, Грецька, Польська,
Єврейська, Велика і Мала Арнаутські та ін.
10. Однією з найбільш
вагомих історичних і культурних особливостей Одеси є її неповторна
архітектура. Одеса – одне з небагатьох міст України, яке будувалося за
розробленим планом. Модель "ідеального міста", яку запропонував Ф.П.
Деволан, стала одним з найбільш значних досягнень містобудування
російського класицизму: місто розділене довгими прямими вулицями на
правильні квартали, які змикаються під кутом 45°, ключове місце займає
Соборна площа з головним православним собором.
11.В архітектурі
Одеси представлені основні архітектурні стилі від класицизму до
варіантів барокко і модерну. Найбільш знамениті архітектурні ансамблі –
Приморський бульвар з Бульварними (Потьомкінськими) сходами, на
перехресті яких стоїть перший у місті пам'ятник - герцогу Рішельє;
вулиця Дерибасівська з Міським садом; Соборна площа зі
Спасо-Преображенським собором; колонада і палац Воронцова; вулиці М.
Гоголя і Ланжеронівська.
Загалом в Одесі майже півтори тисячі
об’єктів культурної спадщини, з яких біля 50 об’єктів мають національне
значення. Визначною пам'яткою та візитівкою міста є Одеський театр опери
та балету, перебудований в 1887 р. в стилі віденського барокко.
ЮНЕСКО включило історичний центр Одеси до попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини.
12.
Традиції меценатства, закладені батьками-засновниками міста і місцевими
купцями; мережа навчальних закладів, серед яких виділявся
Новоросійський (Одеський) університет; музичні і художні училища, які
готували творчу інтелігенцію; мережа музеїв і театрів;
багатонаціональний склад населення, сформували в Одесі своєрідний і
неповторний культурний фон, внаслідок чого Одеса з перших десятиліть
свого існування задає тон у вітчизняній науці та культурі:
в 1809 році відкрито оперний театр і Одеса стає третім містом з театром в Російській імперії;
в 1825 році в Одесі створено перший на території України музей старожитностей – сучасний археологічний музей;
в 1838 році покладено перший в Росії асфальт;
в 1886 році відкрито першу в Російській імперії та другу в світі бактеріологічну станцію;
в 1878 році побудовано перший в Росії підводний човен;
в 1891 році з'явився перший в Росії автомобіль;
в 1908 році відкрито перший в країні аероклуб, а в 1910 році вперше в Росії злетів перший російський льотчик М.Єфімов.
Одеса
була одним з найбільш облаштованих міст Російської імперії. Серед інших
міст її виділяли: сплановані, замощені бруківкою вулиці; передові для
свого часу системи водопостачання і каналізації; електрифікація, яка
випередила Москву і Санкт-Петербург; трамвайна мережа; перша на Півдні
Росії залізниця. Крім того, Одеса є батьківщиною вітчизняного футболу і
загальновизнаною столицею гумору. Саме тому Одесу називали «Південною
Пальмирою» – не першим, але й не другим містом імперії.
13. З ХІХ
ст. важливим фактором, який забезпечив розвиток Одеси, є її високий
адміністративний статус. З 1805 до 1874 рр. Одеса є резиденцією
генерал-губернатора Новоросійського краю, який включає весь Південь
України. З 1932 р. Одеса отримала статус обласного центру Одеської
області.
14. Одесити підтримують і розвивають давні традиції
міського самоврядування, які були започатковані магістратами, що діяли з
1796 року.
У 1870 р. Одеська міська дума нарівні з Петербургом та
Москвою отримала самоврядні права згідно з "Городовим положенням для
Одеси".
15. Одесити пишаються своїми традиціями мужності і
патріотизму, що мають своїм корінням подвиги російських військових і
українських козаків. На відзначення подвигу одеситів і захисників міста у
роки Великої Вітчизняної війни Одесі присвоєно звання "Місто-герой".
16.
Сучасна Одеса розвивається як центр міської агломерації, один із
ключових економічних, наукових та культурних центрів України.
Одеський порт є морськими воротами України, що підтримує зв'язок з більш як 600 портами 100 країн світу.
17.
Одеса – місто відкрите для світу. Щорічно Одесу відвідують сотні тисяч
туристів. В Одеси 23 міста-побратима та 15 міст-партнерів в усьому
світі. Одеситів планети об’єднує Всесвітній клуб одеситів.
Розділ І
Загальні положення
Стаття 1.
Мета та предмет регулювання Статуту
1. Статут територіальної громади міста Одеси (далі – Статут) є основним нормативно-правовим актом міської громади.
2. Статут є актом прямої дії і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб міського самоврядування.
3.
Статут є обов’язковим для виконання всіма органами місцевого
самоврядування, органами державної влади, об’єднаннями громадян,
підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, що
діють на території міста Одеси, а також фізичними особами, які постійно
або тимчасово перебувають на території міста.
4. Статут приймається з
метою закріплення форм та механізмів участі членів міської громади в
здійсненні місцевого самоврядування, а також упорядкування найбільш
важливих питань місцевого самоврядування в місті Одесі.
5. Статут відповідно до Законів України визначає:
1)
адміністративно-територіальний поділ, засади вирішення питань розвитку
території міста та функціонування міської агломерації;
2) систему міського самоврядування та засади взаємодії між її елементами;
3) форми та процедури безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування;
4) засади збереження культурної спадщини та сприяння соціально-культурному розвитку міста;
5) матеріальну і фінансову основу міського самоврядування.
Стаття 2.
Основні терміни
1. У Статуті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
адміністративно-територіальний
устрій міста Одеси – територіальна організація міста Одеси з поділом на
адміністративно-територіальні одиниці;
генеральний план міста Одеси
– містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку,
планування, забудови та іншого використання території міста;
громадські
слухання – участь членів міської громади у вирішенні питань місцевого
значення шляхом обговорення та внесення і рекомендацій, які підлягають
розгляду в порядку, визначеному Статутом;
загальні збори мешканців
за місцем проживання (загальні збори) – зібрання членів міської громади
за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення;
місцева
ініціатива – колективна письмова пропозиція, підтримана встановленою
цим Статутом кількістю членів міської громади з питань, що віднесені до
відання місцевого самоврядування, яка підлягає обов’язковому розгляду
міською радою;
міська агломерація – компактне територіальне
розміщення населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць,
об’єднаних інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими
зв’язками;
міська громада – жителі, об’єднані постійним проживанням в межах міста Одеси;
міське
самоврядування – визнане та гарантоване державою право та реальна
здатність міської громади самостійно або під відповідальність органів та
посадових осіб міського самоврядування вирішувати питання міського
значення в межах Конституції і законів України, міжнародних договорів,
згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та цього
Статуту;
міський референдум – форма вирішення міською громадою міста питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення;
орган
самоорганізації населення – представницький орган, який створюється
членами міської громади на певній території частини міста і має межі,
які встановлені міською радою;
органи міського самоврядування – Одеська міська рада, її виконавчий комітет та інші виконавчі органи;
питання
місцевого значення – питання, пов’язані з життєдіяльністю міської
громади і розвитком міста Одеси, які віднесені Конституцією, законами
України, до предметів відання міського самоврядування, а також інші
питання, які не входять до виключної компетенції органів державної влади
України;
посадова особа міського самоврядування – особа, яка працює
в органах міського самоврядування відповідно до Закону України «Про
службу в органах місцевого самоврядування», має відповідні посадові
повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та
консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок
міського бюджету;
право комунальної власності – право міської
громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і
розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить
їй, як безпосередньо, так і через органи міського самоврядування;
сталий
розвиток міста – це розвиток міста, що дозволяє задовольнити потреби
нинішнього покоління, не наносячи при цьому шкоди можливостям майбутніх
для задоволення їхніх власних потреб;
топонімічні об’єкти – відносно
стабільні історико-географічні утворення на території міста, які
характеризуються певним місцеположенням і мають власну назву
(найменування);
участь у міському самоврядуванні – гарантоване
Конституцією та законами України право членів міської громади на
вирішення питань місцевого значення безпосередньо або через органи
міського самоврядування;
члени міської громади – жителі, які постійно проживають та зареєстровані в м. Одесі.
2.
Усі інші терміни, використані в Статуті, вживаються у значенні,
наведеному в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та в
інших законодавчих актах.
Стаття 3.
Принципи міського самоврядування
1. Основними принципами організації та здійснення міського самоврядування є:
- верховенство права;
- пріоритет інтересів міської громади;
- забезпечення реалізації прав і інтересів громадян – членів міської громади, що охороняються законом;
- врахування інтересів органів самоорганізації населення, об'єднань громадян, релігійних організацій, суб'єктів господарювання;
-
створення умов для стійкого розвитку міської громади в сприятливих
соціально-економічних і культурних умовах на території міста.
- дотримання визначених Конституцією і законодавством України гарантій міського самоврядування.
Стаття 4.
Місто Одеса та міська громада
1.
Місто Одеса — адміністративний центр Одеської області, місто обласного
значення, яке розвивається як центр Одеської міської агломерації.
2.
Міська громада складається з громадян України, іноземних громадян та
осіб без громадянства, які постійно проживають та зареєстровані на
території міста Одеси.
3. Члени міської громади мають рівні права на участь у міському самоврядуванні, крім випадків встановлених законодавством.
Стаття 5.
Міська символіка
1.
Міською символікою є герб, прапор, штандарт міського голови, опис та
порядок використання яких визначається Положенням про міську символіку,
яке затверджується міською радою.
Гімном Одеси є пісня на музику М. Табачникова на слова С. Кірсанова «У Черного моря» у виконанні Л. Утьосова.
2.
На будівлі міської ради, поряд з Державним Прапором України,
піднімається прапор міста Одеси. Біля входу до будівлі міської ради
розміщується зображення герба міста Одеси.
3. Органи місцевого
самоврядування, органи державної влади, об’єднання громадян,
підприємства, установи та організації, посадові особи, що діють на
території міста Одеси, а також фізичні особи, які перебувають на
території міста, зобов’язані з повагою ставитись до міської символіки.
Стаття 6.
Міські святкові та пам’ятні дати
1. Міськими святковими та пам’ятними датами є:
2 вересня – День Міста;
10 квітня – День визволення Одеси від німецько-фашистських загарбників;
1 квітня – День гумору.
2. Порядок відзначення міських святкових та пам’ятних дат визначається міською радою та міським головою.
3.
Органи місцевого самоврядування, органи державної влади, об’єднання
громадян, підприємства, установи та організації, посадові особи, що
діють на території міста Одеси, а також фізичні особи, які перебувають
на території міста, зобов’язані з повагою ставитися до міських святкових
та пам’ятних дат, визначених даним Статутом.
Стаття 7.
Відзнаки та нагороди міської громади
1.
З метою визнання особливо видатних заслуг перед містом громадян
України, іноземних громадян, осіб без громадянства, встановлюється
почесне звання «Почесний громадянин міста Одеси», яке присвоюється
безстроково.
2. Підстави та порядок присвоєння почесного звання
«Почесний громадянин міста Одеси» визначаються Положенням, яке
затверджується міською радою.
3. Для відзначення громадян України,
трудових колективів, іноземних громадян, осіб без громадянства за
заслуги встановлюються такі відзнаки та нагороди міської громади:
- Почесна грамота виконавчого комітету Одеської міської ради;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Подяка»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Трудовая слава»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Знак пошани»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «За заслуги перед містом»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Одеса»;
- Почесна грамота Одеської міської ради;
- Почесна відзнака Одеського міського голови імені Г.Г. Маразлі I, II, III, ступенів.
4.
Підстави та порядок присудження відзнак та нагород міської громади
визначаються Положеннями, які затверджуються відповідними органами та
посадовими особами міського самоврядування.
5. Міська рада та
міський голова можуть за власною ініціативою, а також за ініціативою
виконавчих органів міської ради встановлювати інші відзнаки та нагороди.
Розділ ІІ
Адміністративно-територіальний устрій та розвиток території міста
Стаття 8.
Територія та межі міста
1. Територія міста Одеси – складова території Одеської області і території України.
2.
Територія міста Одеси є просторовою основою життєдіяльності міської
громади та знаходиться у віданні громади безпосередньо або через органи
міського самоврядування з урахуванням прав та законних інтересів
власників землі та належних землекористувачів.
3. Землі в межах
міста, окрім земельних ділянок, які належать державі та іншим суб'єктам
права власності, знаходяться у віданні міської ради як комунальна
власність міської громади.
4. Межі міста Одеси встановлюються
Верховною Радою України за поданням міської ради, погодженим з
відповідними радами межуючих територій, відповідно до чинного
законодавства, з урахуванням історичних, соціально-економічних та інших
особливостей території, а також перспектив розвитку та функціонування
міської агломерації.
Стаття 9.
Райони міста
1.
Адміністративно-територіальний устрій міста Одеси складається з районів в
місті. Поділ міста на райони, їх найменування та перейменування,
встановлення та зміна меж районів здійснюється Одеською міською радою, з
урахуванням історичних, соціально-економічних та інших особливостей.
Поділ
міста на райони має за мету створення оптимальної системи управління у
місті, наближення органів державної влади та органів міського
самоврядування до мешканців, розширення можливостей вирішення питань
місцевого значення з урахуванням думки мешканців районів у місті.
2.
На момент прийняття Статуту територія міста включає чотири райони в
місті: Київський, Малиновський, Приморський та Суворовський.
3.
Питання організації управління районами міста вирішуються міською радою
згідно з Конституцією, законодавством України та цим Статутом.
4.
Міська рада створює на території районів територіальні виконавчі органи
міської ради – районні адміністрації. Повноваження районних
адміністрацій визначаються Положеннями, що затверджуються міською радою.
Стаття 10.
Топонімічні об’єкти та найменування
1.
На території міста існують та створюються вулиці, площі, проспекти,
бульвари, провулки, узвози, шляхопроводи та інші топонімічні об’єкти.
2.
Найменування і перейменування топонімічних об’єктів міста здійснюється
міською радою або за її дорученням виконавчим комітетом, з врахуванням
географічних, історичних, національно-культурних та інших місцевих умов і
особливостей, а також думки членів міської громади, в порядку
визначеним цим Статутом на підставі висновків історико-топонімічної
комісії при виконавчому комітеті міської ради.
3. При найменуванні і перейменуванні топонімічних об’єктів міста не допускається присвоєння назв, що є на території міста.
Перейменування
топонімічних об’єктів міста допускається лише у випадках відновлення
їхніх історичних назв, усунення дублювання цих назв, увіковічення
пам’яті видатних особистостей та подій.
Стаття 11.
Розвиток території міста
1.
Сталий розвиток міста Одеси забезпечується шляхом розробки та
реалізації Стратегії сталого розвитку міста, Генерального плану міста, а
також щорічних Програм соціально-економічного та культурного розвитку
міста та інших цільових програм за участі міської громади.
2.
Стратегію сталого розвитку міста, Генеральний план міста, Програми
соціально-економічного та культурного розвитку міста та інші цільові
програми затверджує міська рада.
3. Виконавчі органи міської ради,
інші суб’єкти у своїй діяльності реалізують основні напрямки Стратегії
сталого розвитку міста, Програм соціально-економічного та культурного
розвитку міста.
4. Перспективи територіального розвитку міста визначаються Генеральним планом міста.
Основними
завданнями Генерального плану міста є визначення діяльності, що
забезпечує формування міського середовища, оптимальні умови
життєдіяльності населення, ефективності розвитку господарського
комплексу, його інфраструктур, поліфункціонального призначення міста, а
також забезпечення громадської безпеки і порядку в місті.
5.
Розвиток міста здійснюється відповідно до соціальної, економічної,
містобудівної політики України з урахуванням значення міста, на основі
поєднання інтересів міської громади, інтересів суміжних громад і
загальнодержавних цілей та інтересів.
Стаття 12.
Міська агломерація
1. Одеса розвивається як центр Одеської міської агломерації.
2.
Територія Одеської міської агломерації визначається Генеральним планом
міста, іншою містобудівною документацією згідно законодавства України з
урахуванням інтересів міської громади міста та інших зацікавлених
територіальних громад.
3. Відносини міської громади з іншими
територіальними громадами Одеської міської агломерації можуть
оформлятись у вигляді відповідних договорів, підписаних уповноваженими
представниками громад та затверджених представницькими органами
місцевого самоврядування.
Розділ III
Система міського самоврядування
Стаття 13.
Міська громада
1. Міська громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування на території міста, основний носій його функцій і повноважень.
2. Міська громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо або через органи та посадових осіб міського самоврядування.
Стаття 14.
Міська рада
1.
Міська рада є постійно діючим представницьким органом міського
самоврядування, який здійснює від імені та в інтересах міської громади
функції та повноваження місцевого самоврядування.
2. Міська рада
обирається міською громадою на засадах, визначених Конституцією України,
у порядку, встановленому Законом України «Про вибори депутатів
Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, та сільських,
селищних, міських голів».
3. На першому пленарному засіданні першої
сесії новообраної міської ради депутати, повноваження яких визнані,
приносять присягу наступного змісту:
«Я, волею територіальної
громади міста Одеси, обраний(на) депутатом Одеської міської ради,
присягаю дотримуватися Конституції і законів України, охороняти і
відстоювати права та законні інтереси міської громади та її членів,
діяти лише в інтересах міської громади, не використовувати депутатський
мандат в особистих цілях, сприяти всебічному розвитку міста Одеси,
підтверджувати його авторитет в Україні і світі».
Присягу проголошує найстарший за віком депутат, після чого депутати скріплюють текст присяги своїми підписами.
Депутати,
повноваження яких визнані на подальших сесіях міської ради, приносять
присягу шляхом скріплення її тексту своїм підписом в день набуття
повноважень.
4. Міська рада представляє міську громаду у відносинах з
іншими органами місцевого самоврядування, органами державної влади,
органами самоорганізації населення, об’єднаннями громадян.
5.
Повноваження міської ради визначаються Конституцією України, Законом
України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України.
6. Форми та порядок роботи міської ради визначаються законодавством
України про місцеве самоврядування, Регламентом міської ради, який
затверджується міською радою, та іншими нормативно-правовими актами
міської ради.
7. У складі міської ради можуть утворюватись
депутатські фракції та групи відповідно до Закону України «Про статус
депутатів місцевих рад» та Регламенту міської ради.
8. Органами
міської ради є постійні комісії та тимчасові контрольні комісії, які
створюються та діють відповідно до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» та нормативно-правових актів міської ради.
9.
Для забезпечення своєї діяльності міська рада створює апарат міської
ради, підпорядкований міському голові та секретарю міської ради, який
організовує його діяльність.
10. Утримання міської ради та її апарату здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.
11.
Міська рада є юридичною особою, має власну печатку, штампи, бланки,
рахунки в органах державного казначейства, набуває від свого імені
майнових та особистих немайнових прав, несе обов’язки, може бути
позивачем і відповідачем в судах.
Стаття 15.
Міський голова
1. Міський голова є головною посадовою особою міської громади.
2.
Міський голова обирається міською громадою на засадах, визначених
Конституцією України, у порядку, передбаченому Законом України «Про
вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих
рад, та сільських, селищних, міських голів».
3. Міський голова
представляє міську громаду, міську раду та її виконавчий комітет у
відносинах з державними органами іншими органами місцевого
самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами,
організаціями, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно
до законодавства.
4. Повноваження міського голови визначаються
Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в
Україні», іншими законами України.
Міський голова здійснює
повноваження місцевого самоврядування, визначені Законом України «Про
місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, якщо вони не
віднесені законами до виключних повноважень міської ради або не
віднесені, відповідно до законодавства, міською радою до відання її
виконавчих органів.
При здійсненні наданих повноважень міський
голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед міською
громадою, відповідальним – перед Одеською міською радою, а з питань
здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої
влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
5.
Міський голова організує діяльність міської ради та її виконавчого
комітету, спрямовує діяльність виконавчого комітету та інших виконавчих
органів міської ради.
6. Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.